Роковини з Дня Загибелі Захисників.
Холодний смуток душу охопив,
Дощем заплакав... Свічка догорає...
Він не дожив, не докохав, не долюбив...
Та праведна душа не помирає...
Вона тепер у світлому раю,
Вона тепер на небі вже, у Бога.
Поліг із честю воїн у бою,
Щоб ближче стала наша Перемога.
Час неможливо зупинити. Але він не зітре з нашої пам'яті імена Героїв-земляків, які віддали своє життя у війні за Україну.
Сьогодні минають роковини з дня загибелі Захисників України Коваленка Андрія Віталійовича та Проценка Максима Васильовича, які поклали своє життя, захищаючи свою Батьківщину.
Це роковини гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті. Колектив Авторського О.А.Захаренка ліцею сьогодні вшанував хвилиною мовчання та покладанням квітів наших мужніх Захисників,що віддали своє найцінніше-життя.
Доземний уклін Героям за їх вірність, чесність, мужність та силу!
Щирі співчуття родинам загиблих Воїнів.
Сумуємо... Низько схиляємо голови у скорботі... Розуміємо, що жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серці ні через рік, ні через два,ні через десятки років.
З глибокою повагою ми завжди пам’ятатимемо наших Захисників. Вони назавжди залишиться жити в наших серцях.
Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не зможемо повернути до життя полеглих оборонців, але можемо зберегти пам’ять про них!
Вічна слава нашим Захисникам! Слава Україні!
